Реалії, пов’язані з введенням в дію низки нормативно-правових актів вимагають від водоканалів України приведення своєї діяльності до нових вимог. 

Одна з них стосується нарахування пені за прострочену плату за отримані комунальні послуги. 

Якщо раніше комунальники могли спиратися на Постанову КабМіну від 21 липня 2005 року №630, яка чинна й сьогодні і в якій серед зобов’язань споживача прописана плата пені у разі несвоєчасного внесення плати за послуги, то з набранням чинності Закону України “Про житлово-комунальні послуги” цей обов’язок було деталізовано. У п.1 ст.26 Закону сказано, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. 

Ми внесли відповідні зміни у договір приєднання, тому у водоканалу є всі законні підстави застосовувати вказану норму у своїй діяльності.  

До боржників є неоднозначне ставлення з боку людей, тому що є ті, хто за життєвих обставин не зміг вчасно платити комуналку, а є ті, для кого користування послугами безоплатно – принципова позиція. І якщо перша категорія людей може розраховувати на допомогу держави (субсидії, пільги), то друга своїми діями ставить під загрозу стабільне надання послуг. Як приклад, можна згадати 177 млн.грн, які заборгували водоканалу мешканці багатоповерхівок. В цій сумі нереалізовані проекти, недоотримана техніка, не придбані в достатніх об’ємах трубопроводи, втрачені заохочення для персоналу, який виїхав на роботу за кордон. Додайте сюди ще майже 24 млн.грн боргів приватного сектору, і ви зрозумієте масштаб тих ресурсів, які могли б бути використані на благо міста, але тепер підприємство вимушено ці кошти відвойовути через суди та рейди.