Згубна чистота

 

Своїми звичними справами ми щодня знищуємо планету. Щохвилини ситуація стає критичнішою.

Обмежити використання мийних засобів, які містять фосфати, вимагають екологи. За їхніми даними, концентрація фосфатів у стічній воді зросла за останні 15 років утричі. 

Зовсім нещодавно інтернет-спільноти активно робили перепости кадрів жахливого стану води у Дніпрі. Та, певно, що до цього доклав руку майже кожен українець, мало хто замислюється.

Криворізькі станції очистки стічних вод щодня приймають 203 тисячі кубометрів наших з вами відходів. А очисні споруди українських водоканалів будували ще в середині минулого століття. Вони не розраховані на очищення забруднень із такими концентраціями забруднюючих речовин. Зрештою, фосфати потрапляють до Дніпра та інших річок, звідки п’ють воду міста України.

Фосфатні порошки – зло, яке нам же й повертається

Із мийних засобів фосфати потрапляють зі стічними водами до річок. І потім стають добривом для синьо-зелених водоростей, підживлюючи їхнє цвітіння.

Наприклад, один грам хімічних сполук із пральних порошків викликає зростання 5–10 кілограмів водоростей. Водорості, розкладаючись, виділяють аміак, метан, сірководень у великих кількостях. Ці речовини знищують все живе у воді.

Шкода навколишньому середовищу від використання мийних засобів із фосфатом завдається колосальна, –  кажуть фахівці.
У державах ЄС від використання мийних засобів із фосфатами відмовилися ще 10 років тому. А в Україні таку продукцію активно імпортують. І споживачі активно її використовують, не замислюючись про наслідки.

Наприкінці минулого століття було встановлено негативний вплив цих речовин, їх було вилучено зі складу пральних порошків у країнах Європи. Незважаючи на це, в Україні фосфатні порошки ще досить широко представлені на полицях магазинів.

Небезпека ще й в тому, що жоден мийний засіб не вдається змити з поверхні посуду або виполоскати з тканини повністю. Тому через нашу шкіру, яка є третьою ниркою, через продукти харчування хімікати потрапляють в організм. Вони можуть викликати порушення в роботі печінки, нирок, скелетних м’язів, що в свою чергу призводить до тяжких отруєнь та порушення процесу обміну речовин. Виходить, що своєю безвідповідальністю ми вбиваємо не лише природу довкола, але й самих себе.

Страждають річки

Найбільше страждає від потрапляння фосфатів із мийних засобів Дніпро – головна водна артерія України. Це зауважує фахівець Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища Віктор Раков.

70% населення України користуються водою із Дніпра, і всі вони залежать від того, в якому стані ця річка, каже він: «Майже вся річка зарегульована греблями, вона становить собою поступовий каскад водосховищ, в яких вода не поновлюється, застоюється, накопичує на дні бруд і мул. І з приходом літа, з прогрівом води ми спостерігаємо масовий розвиток планктонних форм водоростей. Ми часто бачимо різноманітні водорості, що зростають на дні водойми або на її берегах у чистій воді. Але для екології водойми проблему становлять водорості, яких ми не бачимо».

Висока концентрація фосфатів у річках може призвести до зупинки водопостачання цілих міст, говорить еколог Святослав Курило: «Декілька років тому в двадцятитисячному місті Корсунь-Шевченківський було припинене водопостачання з річки Рось. І як питна використовувалася привозна вода! Це потягло за собою величезні витрати, бо Стеблівське водосховище було повністю забруднене. Тобто, місто стоїть на річці, а водою з нею користуватися не можна».

Гучні та загрозливі гасла про те, якою ми залишимо планету нащадкам, на жаль, можуть справдитися значно швидше, якщо ми не візьмемо відповідальність на себе за свої щоденні звички та не змінимо ставлення до природи й власного здоров’я вже сьогодні.